Я не довго думав над темою для першого посту. Мабуть ця тема зовсім не хвилювала вас, як і мене, до недавнього часу. До мене вона прийшла, коли я сидів п'яний на лекції, яку читала одна з засновників організації, що бориться за відміну смертної кари у світі. Мабуть, не кожен зізнався іншим, що тема його схвилювала. Але насправді схвилювала кожного. І вже після лекції в коридорах червоного корпусу почали палати срачі, бійки і єресь дискусії на тему "Чи потрібна смертна кара в Україні". Я не писатиму своєї думки, я просто напишу всі за та проти.
Мабуть, варто почати з фактів. Оскільки ми говоримо про сьогодення, то я опишу основні два способи зменшення населення законними методами. Перший і найпопулярніший - смертельна ін'єкція. Життя швидко і (можливо) безболісно витягують з злочинців дві речовини: пентотал (для обезболювання процесу) і хлорид калія (для, власне, вбивства). Оскільки професійні лікарі не мають права брати участь у цьому процесі (дядечко Гіпократ не одобрив), палачам створили спеціальні прилади, щоб влучити у вену. Що, в принципі не заважає їм вдало показувати віртуозну криворукість і все ж лишати пацієнту зайві 15 хвилин життя. Ну і звісно маестро електричний стілець. В теорії, нерви приреченого згорають швидше, ніж передають сигнал, тому болю смертник не відчуває. Але видовище це лякаюче - очі бідолахи лускають, він починає пахнутисмаженим м'ясом паленими екскрементами, не рідко випопрожнюється під час процесу, а іноді ще й мочиться, при цьому сеча випаровується від температури. Але, ніхто з клієнтів не скаржився, як не дивно. До 1947 року, коли смертник Віллі Френсіс сам показав поліцейським поломку у стільці, на якому не зміг померти. Бажання клієнта - закон: стілець полагодили, Віллі стратили. Гуманно, чи не так?
Тепер що до соціального аспекту. Справа у тому, що в'язні, засуджені до довічного ув'язнення, не працюють. Не виконуючи жодних корисних функцій для держави, вони їдять і одягаються за
грощі платників податків. І останніх це неілюзорно напружує. Цим аргументують свою думку сторонники смертної кари. Інші протиставлять цьому цінність життя, подарованого природою. "Життя, данне Богом чи природою має право забирати лише Бог чи природа" казала жінка, яка втратила сина таким чином. Або те, що у нашій корумпованій державі дозвіл смертної кари приведе до диктатури. І звісно, більшість людей змінюють свою думку, коли під загрозу ставляться життя їх рідних та друзів. Загалом, ви маєте право на свою думку, і я хотів би побачити її в коментарях, адже від цього залежить наше майбутнє...
Мабуть, варто почати з фактів. Оскільки ми говоримо про сьогодення, то я опишу основні два способи зменшення населення законними методами. Перший і найпопулярніший - смертельна ін'єкція. Життя швидко і (можливо) безболісно витягують з злочинців дві речовини: пентотал (для обезболювання процесу) і хлорид калія (для, власне, вбивства). Оскільки професійні лікарі не мають права брати участь у цьому процесі (дядечко Гіпократ не одобрив), палачам створили спеціальні прилади, щоб влучити у вену. Що, в принципі не заважає їм вдало показувати віртуозну криворукість і все ж лишати пацієнту зайві 15 хвилин життя. Ну і звісно маестро електричний стілець. В теорії, нерви приреченого згорають швидше, ніж передають сигнал, тому болю смертник не відчуває. Але видовище це лякаюче - очі бідолахи лускають, він починає пахнути
Тепер що до соціального аспекту. Справа у тому, що в'язні, засуджені до довічного ув'язнення, не працюють. Не виконуючи жодних корисних функцій для держави, вони їдять і одягаються за
грощі платників податків. І останніх це неілюзорно напружує. Цим аргументують свою думку сторонники смертної кари. Інші протиставлять цьому цінність життя, подарованого природою. "Життя, данне Богом чи природою має право забирати лише Бог чи природа" казала жінка, яка втратила сина таким чином. Або те, що у нашій корумпованій державі дозвіл смертної кари приведе до диктатури. І звісно, більшість людей змінюють свою думку, коли під загрозу ставляться життя їх рідних та друзів. Загалом, ви маєте право на свою думку, і я хотів би побачити її в коментарях, адже від цього залежить наше майбутнє...
Противоположная точка зрения: забрал жизнь - отдай свою. Как по мне, нужно отправлять "смертников" на максимально опасные работы, где они сами подохнут за 3-4 года, принеся хоть какую-то пользу. Максимальную нещадную эксплуатацию в действие!
ВідповістиВидалитиМожливо довірення таких робіт справді хороша ідея. Але чи готова наша держава до такого? Якщо наші політики почнуть всіх підряд присуджувати до таких робіт, будуть сталінські табори і нова диктатура. Спочатку потрібно побудувати цивілізовану державу, як на мене.
ВідповістиВидалитиА я проти смертної кари. Вважайте це нерозумним чи будь-яким іншим. Я вважаю, що ніхто з людей, яку б посаду не займав, не має права забирати чиєсь життя. Отак.
ВідповістиВидалитиЦе загалом повністю збігається з моєю думкою. Але до роботи (звичайної, не небезпечної. Не потрібно збирати уран голими руками) їх потрібно долучати. Проблема утому, що це справді небезпечно...
ВідповістиВидалитиВ моем понимании наказание должно быть соизмеримо с преступлением. Украл? Отдашь украденное и плюс еще столько же. Нету денег? Крадешь не впервые? Ну тогда судьба тебе, дорогой, остаться без рук(и). Просто чтоб неповадно было. Убил? Умри. Изнасиловал? Готовся к анальному Вьетнаму. Все просто. Наказание равно преступление. Не больше и не меньше.
ВідповістиВидалитиНынче люди разблованы гуманностью и лояльностью. Это неправильно. С биологиеской точки зрения люди - животные. И подчиняются тем же инстинктам что и животные. Например, сбиваются в стада. Стадом надо управлять. Нужен страх, нужна та самая диктатура.
Вот многие, очень многие хаят СССР и Сталина. Но давайте взглянем на факты.
Вот, к примеру взглянем вот на эти графики:
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/37/Convict_Rates_In_Russia_1920-1934.svg
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e4/Convict_Rates_In_USSR_1935-1960.svg
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9f/Crime_Rates_In_Russia_Graph_(1961-1991).svg
Для справки - годы правления Сталина - 1924-1953.
Забавно, что после "Хрущевской оттепели" с ее расширением прав простого населения и свободы слова повысилась преступность.
Но вернемся ближе к нашей теме. В том виде, в котором существовала смертная казнь последнее время - она чуть менее чем полностью лишена смысла.
Давайте перенесемся мысленно в средневековье и представим казнь (у кого не получается может,например, вспомнить конец фильма "Храбое сердце").Огромная площадь под завязку забитая людьми. Они на крышах, балконах, деревьях... Повсюду. В центре всей это толпы помост. На нем палач с огромной секирой на перевес внушает ужас и жалкий заключенный приговоренный к смерти. В головах у зрителей откладывается мысль, что убивать или красть плохо. И пусть не с соображений, что это принесет неприятности другому человеку (оставим это церкви, это ее парафия), а потому что принесешь вред себе, но эта мысль оседала в мозгу и могла служить отличным предохранителем от преступления.
Т.е. я считаю, что казнь должна как можно ярче и шире освещаться в СМИ. Просто потому что "Не убий!" сказанное тебе человеком, который направил на тебя оружие запоминается куда лучше чем прочитанное в такой мудрой книге, как "Библия".
З думкою я в корені не згоден, але виражена вона гарно. І справа не в релігї - я атеїст (впевнений, три абзаци про релігію не за горами), а в моїй повазі до життя. Ти оцінюєш людину як білогічний вид, а я перш за все ціную особистість, її свободу. Тому диктатура хоч і врятує наш вид, але мені, загалом, насрати на наш вид з найвищої вежі у вашому місті. Я егоцентрист, свобода і життя не під страхом смерті за інакодумство, а з насолодою. А психологічну дію можна задавати проведенням екскурсій по в*язницях, наприклад. Якось так...
ВідповістиВидалитиДа ну нет, я себя позиционирую не как тот, кто сохранит вид, а как морализатор общества. Только с помощью диктатуры и страха.=)
ВідповістиВидалитиАбсолютно с Вами, Александр, согласна: преступник должен быть наказан, но сама проблема не в том, в тексте не указали, что, в связи с коррумпированностью, к смертной казни могут подвергнуться абсолютно невинные люди, которые к данному преступлению не имеют никакого отношения. Надо искать какой-то выход из такой ситуации
ВідповістиВидалитиМожете вважати це вершиною егоїзму, але я ставлю себе вище за суспільство. І не лише себе, будь яку особистість, окремо взяту.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що для людини, яка дійсно скоїла важкий злочин, смерть - це скоріше "дарунок" держави, аніж покарання... Зважаючи на нинішній стан і дисципліну в українських тюрмах (особливо в камерах для довічно ув'язнених), смерть лише позбавить винного від "всіх благ" тюремного життя. Одним словом - винних треба карати, а не вбивати. Також погоджуюсь з попереднім коментарієм Анастасії: майже половина довічно засуджених або смертників у світі - абсолютно невинні люди, яких просто "кинули"...
ВідповістиВидалитиP.S. До речі, вітаю з відкриттям блогу!)
Я вважаю якщо людина вбивала навмисно і забирала людські життя то вона має буди покарана. Я вважаю, що смертна кара потрібна.
ВідповістиВидалитиРома Солдатов.
Згоден з Віталіком, життя у в'язниці це жахливе випробування для людини морально та фізично. А смерть це насамперед полегшення стражданнь для них, і головне - для вас. Коли постає питання, вбити чи виправити, часто люди обирають простіший шлях. Нажаль.
ВідповістиВидалитиАнонімус посміхається =)
ВідповістиВидалитиКэп? =)
ВідповістиВидалитиСмертна кара має бути. Я не згоден з думкою "забрав життя - віддай своє". Адже бувають вбивства з різних обставин. Всі перелічувати не буду, але навести кілька прикладів вважаю незайвим. Наприклад вбивство з необережності, ненавмисне чи під час самозахисту. І тому подібне. Я вже не кажу про помилки судові або слідчі. Але даруйте, якийсь серійний вбивця, що вбивав людей як комарів, та ще й пишається цим, або вбивствці-садисти, що роблять це з особливим цинізмом, чи вбивці за гроші чи навіть щоб забрати органи померлих. Що робити з ними, якщо їх провина доведена стовідсотково? Годувати їх, як вказано у пості, за рахунок платників податків? Добре, ми всі такі благородні, але ж серед нас (платників податків) є і ті самі люди, родичі яких загинули від рук цих же злочинців. В такому разі виходить абсурд: постраждалі за свій кошт годують своїх кривдників.( При цьому аж до кінця їх жалюгідного життя).І все це тому, що ті, хто не відчув того горя на собі, вирішили стати гуманними і на правах більшості насадити цю гуманність всьому суспільству. Як вам така думка?
ВідповістиВидалитиТака думка - закономірна. Тільки ми живемо в країнах 3-го світу, і у нас в'язнів годують он як у Київському зоопарку: дешево і сердито. "Довічники" будуть хіба що тільки раді страті, аніж жерти якусь тюремну бурду. Щодо того, що "постраждалі за свій кошт годують своїх кривдників". А хіба ми не годуємо наших політиків? Наших право- і свободозахисників? Вони набивають гаманці за наш рахунок, хоч самі довели країну до ручки: недосконала економіка==>безробіття==>кримінал...
ВідповістиВидалитиНавіть ті, хто втратив близьких, не повинні втратити себе як людину і не стати хижаком-месником, бо помста породжує ту ж саму помсту.
Якщо більшість - за смертну кару, добре, нехай буде смертна кара. Та чи покладе вона кінець убивствам?..
Віталік, правда. Ми не маємо втрачати людяність за будь яких обставин.
ВідповістиВидалити