Усі давно зрозуміли, що пристосування - це те, що допоможе (вижити) у скрутний момент. Взяти хоча би банальний приклад з небезпекою на дорозі: навіть якщо дозволено йти, а хтось там жене прямо на тебе не за правилами, то навряд чи ти продовжиш рух лише заради справедливості чи вірності власним принципам. Або візьмемо інший життєвий приклад: студент і викладач. Що б він тобі там не казав, тримаючи твою заліковку у руках, беручись щось у ній писати, ти будеш лише кивати головою і ні в якому разі не йтимеш на конфлікт.
Проте, заждіть, чи завжди такий сліпий конформізм вигідний? Коли ж ти сам думатимеш і діятимеш? Погоджуючись з кожним своїм попередником, твоя думка набуде лише вигляду синтезу усіх чужих слів, причому ніякого відсіювання: банальна невпорядкована мішанина. Ті, хто постійно погоджується з чужими думками, схожі на тих, хто має звичку ті думки заперечувати. Часом здається, що такі люди просто не мають власних ідей у голові і саме тому мусять спиратись на усе готове: так же легше.
Однак я вважаю, що виражатись по-своєму завжди приємніше. Лише стираючи усі слова автора і маючи перед собою саму тільки тему, можна створити дійсно гарні та натхненні шедеври у словесній формі. Окремо висвітліть для себе моменти в житті, коли не підтакнути вкрай небезпечно, а так - завжди кажіть все, що на думці.
Давай приклад - ти люто скажено ненавидиш людей з села (спілкуючись при цьому суржиком). Але коли тебе питають про це, ти не кажеш їм про свою відразу. Це ж не найстрашніша ситуація, немає ніякої небезпеки...
ВідповістиВидалитиВася, по-перше, не розумію речення "Але коли тебе питають про це, ти не кажеш їм про свою відразу."
ВідповістиВидалитиА по-друге, ти занадто мало мене знаєш, щоб робити чіткі і правдиві висновки щодо того, як я ставлюсь до того чи іншого. Можливо я тебе здивую, але оця думка "ти люто скажено ненавидиш людей з села" - упереджена, більш того, - ще й недостовірна.
Скажемо так, ти явно ставишся до них зверхньо. Але це все не має особливого значення, адже ти не відповіла на моє основне питання - чому коли хтось тебе питає про щось, що може його образити, ти відповідаєш приємною для нього брехнею?
ВідповістиВидалитиЦе твоя суб'єктивна думка.
ВідповістиВидалити"Питання" бачу вперше, відповідаю. Якщо я так і роблю, то не завжди, тільки якщо справді ціную ту людину. Але це не підтакування, вбий у гугл 'white lie'
*всосав*
ВідповістиВидалити