13 лютого 2012 р.

Три абзаци про... злобу

У вас буває таке, коли наче все дратує; чи надокучливий одногрупник, чи холоднеча, чи ряд мізерних невдач, чи чиясь грубість, чи інше? Саме у такі миті бракує витримки і "спокойствія". Де ж їх знайти?

Сенс накопичення негативних емоцій у тому, що їх варто перетворювати у щось інше. І для того, щоб негатив зник, перетворювати треба не у слова, погляди чи вчинки. А, наприклад, у фізичну працю. Що складного: злишся - викатай на велику пару км, чи ще щось. Або, більш для мене прийнятний варіант, візьми ручку і папір і вислови усе, що накопичилось, мовою чітких ліній. І все, станеш спокійним, як і раніше. Бо інакше, консервуючи усю злість, вона все рівно коли-небудь вийде назовні. І от, коли саме це станеться, ми проконтролювати не зможемо. Тому є сенс позбуватись можливих проблем ще до їх виникнення.

Але це все теорія, як же про неї згадати у сам момент роздратованості? Написати нагадування на руці? Попросити когось з близьких, щоб підказав у слушну мить? Простіше й бути не може: банально звикнути до того, що злобу завжди перетворювати на щось нейтральне і тільки так від неї позбуватись. Навіщо ускладнювати собі надалі життя? Навчіться тримати себе в руках сьогодні. 

4 коментарі:

  1. Я если и злюсь, то только в шутку )))
    По-настоящему злюсь я очень-очень редко и обычно после этого у меня провал в памяти... и... ну и что-то получается) Так что никакой самоконтроль тут не помогает, увы)

    ВідповістиВидалити
  2. А я роблю погані речі. Хоча і коли добрий іноді їх роблю) А потім, коли відхожу від того стану, розгрібаю наслідки і прошу пробачення у всіх.

    ВідповістиВидалити
  3. Правильно написано, треба позбуватися проблем. Будемо вбивати всіх людей, котрі можуть нам надокучати!

    ВідповістиВидалити
  4. можно попробовать не злится, но это ту хард

    ВідповістиВидалити