Що я можу розповісти вам про відкритість? Це річ вельми
неоднозначна. З одного боку, це круто, коли є кому довірити певні свої думки
(особливо того сорту, що ледь не протирають дірки в голові), адже психологічне
розвантаження потрібне всім без винятку. Особисто ви, мій читачу, можете,
мабуть, пригадати безліч випадків, коли ви довірялись друзям, розповідаючи про
життєві складності, несподівані проблеми. Це приносить неабияке полегшення, чи
не так?
І було б усе чудово, якби не маленьке «але» - людський фактор.
Далеко не кожна людина допоможе вам у ваших проблемах гарною порадою чи особистим втручанням, або принаймні уважно і терпляче вислухає. Зате більшість
оточуючих в такій ситуації із задоволенням одягнуть маску співчуття й
розуміння, а потім використають ваші найпотаємніші секрети проти вас же. Тому –
«будьте уважні та обережні».
Тоді, здавалось би, найефективнішим рішенням було би все
тримати в собі, не довіряючись нікому. І справді – в багатьох випадках
інкапсуляція рулить, та все ж зовсім не завжди. Інколи варто розслабитись і
розповісти близькій людині те, що хвилює, а не ховати свої тривоги й
переживання в дальні закутки свого розуму – від цього краще, як правило, не
стає. Тож призначте зустріч із другом, сядьте зручніше і починайте розкривати свою
стурбовану душу.
Немає коментарів:
Дописати коментар