22 листопада 2011 р.

Три абзаци про... поради

Іноді бувають складні ситуації. Але це не страшно, якщо поруч хороші і чуйні люди, котрі завжди готові допомогти. Що, якщо вони допомагають порадами? Що, якщо таких людей багато? Що, порад ще більше? Що тоді робити, якщо вони всі різні?

Загалом, порадою має бути щось таке, що ти зробиш, будучи на місці того, кому хочеш допомогти, правильно? Але люди ж різні. А раптом твоя порада саме у цій ситуації саме цій людині - просто не подіє? Що тоді? А якщо людина розгубиться у всій тій купі порад? Але твоя ж жага зробити щось приємне, а головне - корисне, була щирою... Що тоді, зовсім бути осторонь?

Занадто багато питань, як для поста в три абзаци. Відповідь ось тут: ніколи не можна радити що-небудь, погано знаючи людину, ситуацію та всі умови. Краще свою відчайдушну доброту направити на щось дійсно результатне. А та людина у 99 % випадків вихід має знайти сама, і чужі слова тільки допоможуть заплутатись. Як сильно ви б не залежали від чужих порад, намагайтесь слухати себе. Як сильно ви б не хотіли допомогти, намагайтесь робити це якось інакше!

3 коментарі:

  1. Никогда не нужно советовать, пока не попросили. Как бы не хотелось, учесть все детали чужой ситуации невозможно.
    А когда советуют что-то тебе, нужно послушать всех, а потом сделать по-своему. Как подсказывает интуиция.

    ВідповістиВидалити
  2. І просрати все в 3.14-зду. І головне - якщо послухав чиєїсь поради і це привело до чогось поганого, ти не маєш права звинувачувати когось, крім себе!

    ВідповістиВидалити
  3. Ну мое имхо,
    во-первых никогда не вмешиваться пока не прийдут и не попросят
    во-вторых перед тем как слушать совет, надо здраво оценить советчика, тоесть если я по своим внутренним критериям не считаю человека успешным то никакого смысла слушать его нет.

    ВідповістиВидалити