25 листопада 2011 р.

Три абзаци про... бидло.

    Мабуть, ви ще пам'ятаєте ваше дитинство. Часи, коли для вас значними були не гроші, не майно, а якісь дрібниці, типу маленької машинки чи іграшкового робота, у якого лампочка світилася яскравіше, ніж у Міши з сусіднього будинку. Потім приходить підлітковість - період, коли люди починають яскраво поділятися на два типи - бидло і творчі люди. Перші одразу починали запасатися стереотипами і цинізмом, другі - цікавитися чимось глибше. А ким себе вважаєте ви?

Погляньте навколо. Тисячі людей ходять по вулицях з думками "Хочу новий телефон", "Ну і цицьки" чи "Треба швидше напитися, бо вже набридло працювати". Вони не відвідують театри, не читають віршів і ніколи не відмовляються від своїх стереотипів. І саме таким здається визначення бидла, проте насправді до цього надкласу належать різні люди: від офісного планктону до цинічних бомжів і алкоголіків. Скінхеди чи панки, слюсарі чи професори - всі можуть належати до бидла. І більшість таки належить. А чому ми втрачаємо бачення прекрасного і захоплюємося цинічними ідеями?

А тому, що ми дорослішаємо. Ми самі себе утримуємо. Вільний час кудись зникає. Усе менше шансів відволіктися і подивитися на щось гарне, цікаве. І ось ви вже тонете в болоті цинічного матеріалізму, втративши при цьому будь яку філософію. Вашою основною ціллю є збирання грошей, щоб за їх рахунок зібрати ще грошей, щоб дістати ще трохи цих зелених папірців. І погодьтесь, це чекає вас всіх. Ти можеш дивитися навколо і думати "Боже, скільки бидлоти". Але як казав не пам'ятаю хто: "Якщо всі навколо тебе ідіоти, то ти - в центрі цього кола".

Немає коментарів:

Дописати коментар