Показ дописів із міткою автори. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою автори. Показати всі дописи

16 квітня 2012 р.

Спільний пост: Три причини вести цей блог

Ми вирішили зробити список основних наших причин писати сюди; по причині від кожного.


Мені - цікаво. Ми самі собі встановлюємо режим, робимо постійні оновлення та вибираємо теми для постів. І який би пост я не писала, а кожного разу хочеться розкрити тему на повну. Словом, намагаюсь писати так, щоб це могло зацікавити мене навіть через деякий час. Тому поки це буде актуально - I'm in!

Мені - приємно. Я справді люблю писати сюди. І дуже приємно, коли хтось це читає. Коли хтось пізніше ІРЛ мені каже, що в пості був смішний жарт, гарна метафора чи влучне порівняння, - це незрівнянне почуття. Тому поки у нас буде хоч один читач, я писатиму)


Для меня это - профит. Почему я веду этот блог? А почему бы и нет? У меня есть на это время и это полезно. Пишу, потому что это профит. Это позволяет держать себя в форме, в плане писательских навыков. 





10 квітня 2012 р.

Три переваги нашого нового формату

Блог "Три абзаци" знову оновлюється! Отож, три найголовніші переваги цього оновлення:

Свіжа ідея. Щоб тримати в тонусі такий багатоелементний механізм, як наш блог, треба постійно його оновлювати. Адже потрібно зацікавлювати і читачів, і нас самих. Відтепер наші пости стануть схожими на списки з трьох речей. Спочатку буде декілька речень-пояснень, що за список, а далі - три пункти-абзаци.

Ще один виклик. Наш новий формат буде стимулювати нас вчитись виділяти з будь-чого всього три пункти і ще й аргументувати свій вибір. На нашу думку, це найчіткіший і найефективніший спосіб донести свою думку. І ним потрібно оволодіти!

Активуємо зворотній зв'язок. Відтепер ви можете не лише читати, коментувати та писати в блог самі; а й можете пропонувати нам теми у коментарях. Це може бути будь-що, аби тільки можна було нарахувати звідти три елементи: "Три причини…", "Три недоліки…", "Три досягнення…", "Три помилки…", "Три неточності…", "Три емоції…" і т.д. Пишіть нам!


6 лютого 2012 р.

Три абзаци про ... поновлення блогу


Ну що ж, любі наші читачі, час поновлювати блог! Одразу перейдемо до того, що залишилось без змін, і що ми збираємось додати нового. Для початку, нас так само троє, і ми так само будемо періодично публікувати по черзі власні пости. Однак ми вирішили спробувати замовляти один одному теми наперед, щоб наші пости були ще цікавішими для нас самих і для читачів також. Так само залишаються наші спільні пости. Нагадаємо, по черзі кожен з нас обирає тему для спільного поста і пише перший абзац. Потім його доповнюють два інших автори.

Що ж нового? Ми вирішили залучити до нашого блогу нових авторів. Як це працюватиме і що для цього потрібно? Якщо ви захочете опублікувати свій пост у цьому блозі, для початку вам потрібно написати про це одному з авторів (наприклад, допоможе віджет справа). З того моменту, як ви повідомили когось з нас, починається ваша співпраця з цим автором. Спочатку ми ознайомимо вас з нашим концептом, запитаємо, чи є у вас якісь думки про пост чи навіть він вже готовий. Ми з радістю допоможемо будь-якого виду порадами, або, якщо вам так зручніше, - опублікуємо готову роботу. Що вам це дає? Публікація у нашому блозі дасть вам змогу спробувати себе в якості блогера, або ж вже розкрутити ваш власний онлайн-щоденник. Сподіваємось, вам також буде цікаво спробувати втиснути свої думки у формат "Трьох абзаців" :) . Водночас для наших читачів це значно урізноманітнить уявлення про наш блог, зробить його ще цікавішим.

Отож, ми готові зануритись повністю в роботу, щоб дивувати і цікавити вас новими постами. І дуже сподіваємось почати співпрацювати з вами як з блогерами!

28 грудня 2011 р.

Три абзаци про... творчу паузу

Блог "Три абзаци" за два місяці свого існування добився багато чого.

Було опубліковано 27 постів, у тому числі 6 спільних. Загалом було більше 2 тисяч переглядів. Звичайно, найголовніше досягнення - це те, що у нас з'явились читачі. І якщо ви це читаєте, то знайте - ми вам дуже вдячні! Але буде несправедливо промовчати про те, що ми отримали від блогу для себе. Узяти хоча б уміння вдало компонувати наші думки, можливість влучно підбирати слова, терпіння і бажання вичитувати пости по декілька разів задля кращого результату, натхнення обирати тему та багато чого іншого, окремого для кожного з нас. Дякувати, як не дивно, варто знову вам - нашим читачам, бо без кожного окремого перегляду не було би наступного поста.

Проте, будь-яка монотонність потребує свіжих змін. І от, саме заради вдосконалення наших "Абзаців" потрібно оновити як подачу кожного окремого слова, так і загальний вид в цілому. А поки ми будемо набиратись натхнення на здійснення тих самих змін та на нові і кращі пости, ми б хотіли оголосити про відпочинок. І для нас, і для вас. Отож, чекайте скоро новин! І ще готуйтесь зустріти оновлені "Три абзаци"!

26 жовтня 2011 р.

По абзацу від кожного про... силу і слабкість

Основной момент, который важно понять как можно раньше - Сила всегда права. В конечном счете это выгодно. Умный и сильный всегда властуем над слабым и глупым. Но ум и сила обращенные во власть. У профессора по матанализу власти не густо. Люди часто рассуждают о любви и прочих высоких материях как самых главных в жизни. Это мило, но только до того момента пока все хорошо. Когда начинается "задница" сильный решит проблемы и все снова будет хорошо, а слабый утонет. Слабые живут своей глупой жизнью полной страхов по поводу того что что-то случится, сильный же наслаждается сегодняшним днем. И даже если брать во внимания любовь(как самый попсовый смысл жизни), то что ты будешь делать тогда, когда тот, кого ты любишь, заболеет? Рассуждать на похоронах, что ваша любовь перенесла все невзгоды?


Егоїстичні міркування завжди керували і керуватимуть людством. Так вже біологічно склалося, що кожне живе створіння завжди прагне до сексу задоволення (і розмноження теж). І саме для цього всі створіння набирають силу, знищують слабких для покращення свого генофонду. І так проходить еволюція. За рахунок сильних, не слабких. Так, слабкі завжди лишалися помирати, даючи дорогу сильним. Але хіба ми не зупинили еволюцію? Хіба ми не перестали знищувати слабких? Раніше спартанці скидали слабких дітей зі скелі, щоб не псувати генофонд. А ви так зробите?  Наше суспільство перейшло з тваринного етапу на вищий. Ми лишаємо слабких живими, а отже маємо їм допомогати і далі. Не знаю, може це тому що я відношу себе до слабких людей, але я не думаю, що повернення до тваринного стилю життя нам допоможе. Потрібно вже звикнути, що ви баклажан людина і не бути бидлом з райончеГа принижувати тих, хто слабше за вас. Але навіть якщо ви слабкий і про вас піклуються, це всеодно не привід не прагнути до сексу(ніякої фантазії, правда?) САМОВДОСКОНАЛЕННЯ. ЯЯк пЯк казав відомий український поет "Ти знаєш, що ти людина?"...


Сила. І слабкість. Хто з вас може чітко визначити межу між цими поняттями? Ні, ви маєте повне право відносити себе як до слабких, так і до сильних (як це зробили хлопці в попередніх абзацах), але вказувати на інших з цими прикметниками не варто. Кажуть: "Слабка половина людства...". Про яку слабкість йдеться? Фізичну, розумову, моральну, духовну, матеріальну, яку? Ці речі кожен самостійно для себе визначає. Віднісши себе до будь-якої з категорій, ти себе наперед настроюєш на певний рівень твоєї боротьби з навколишнім світом.  Прагнути бути сильним в усіх можливих аспектах цього слова - це абсолютно природньо. Однак при цьому не варто забувати, що поруч з тобою - такі ж люди. Тому на шляху до свого зміцнення (розумового, фізичного, будь-якого) будь обережніше з тими, хто себе відніс до "слабких". Бо це і є сила.

23 жовтня 2011 р.

Три абзаца про... меня

Темой моего первого поста, как бы нескромно это не было, буду я сам. Точнее моя деятельность в этом блоге. Мои заметки обязательно будут циничными, аморальными или провокационными поэтому заранее прошу думать перед тем как цитировать кого-нибудь. Попробуйте сначала подумать самостоятельно.

Я буду говорить нехорошие слова о том, что родители или учителя говорили вам почитать, любить и уважать. Однако смею вас заверить, любое высказывание будет логичным и аргументированным поэтому прежде чем писать яростные комменты, заранее прошу подумать, а являются ли они такими же логичными и аргументированными?

Особенно интересно будет почитать feedback. Не обещаю, что вам понравится, но интересно должно быть.

21 жовтня 2011 р.

Три абзаци про... "Три абзаци"

Вітаємо усіх можливих майбутніх читачів цього блогу! Хотілось би написати пару слів про його концепт і що саме тут можна буде прочитати згодом; щоб вас заохотити.

"Три абзаци" - це концентрація усіх найщиріших, найрозумніших, найсправедливіших, найсмішніших, найдивніших, найцікавіших, коротше, абсолютно різних думок самих авторів блогу. Ми думаємо обмежувати себе, крім, звичайно обсягу постів (а саме, три абзаци), ще й окремою для кожного нового поста темою, котра буде вказана в назві. Більш ніяких правил та обмежень не планується. Отож, ласкаво просимо на сторінку вільних думок для вільних людей!

Ну і трохи слів про авторів та історію створення концепту. Поки що нас двоє. Вибір теми та періодичність публікацій, порядок публікування кожного з нас поки залишається не визначеним; цілком можливо це буде спонтанно. У всякому разі, це не так важливо. А придумалось це все так: було бажання писати, а обмежувати себе темою блогу - занадто грубо, тому і виникла ідея обмежити себе обсягом. Адже за статистикою читаються краще саме короткі та влучні пости. Сподіваємось, вам сподобається!