Три аргументи на користь критики

Влучність. Якщо критика не висловлюється з якоюсь конкретною метою (що може викривити правду), то вцілому сказане вирізняється своєю точністю. Хтось зі сторони може влучно вказати на ті недоліки, які ти раніше не помічав, - і це зручно.

Зручність. Критика зі сторони позбавляє величезного шмату роботи над нашим самовдосконаленням, що заощаджує час. Замість шукати в собі чи своїй роботі щось не так, можна одразу перейти до роботи над вказаними помилками. І той, хто крикує, виходить, насправді допомагає.

Ідентикафікація чужого бажання допомогти. Можна ж і забути про критику як щось негативне і занадто емоційне. У цьому випадку такого типу поради говорять про бажання людини вас вдосконалити, бо інакше уся критика б замовчувалось і перетворювалась в осуд позаочі. Саме тому доцільно проявляти повагу і вдячність до тих, хто вас конструктивно і правдиво критикує.

Три абзаци про... ігнор.

  Мабуть кожного з вас колись ігнорували. Таке неприємне відчуття, коли ви просто розриваєтесь, падаєте на коліна і просите лише крапельку уяви, а отримуєте лише мовчання. Іноді це вбиває вас сильніше, ніж образливі слова чи удари кулаками. Чому ж ігнор так сильно б'є по наших душах?

  Давайте подумаємо, в чому сенс цього явища? Іноді люди ігнорують вас, бо розуміють, що ваша реакція може  зробити їм боляче. Якщо вас ігнорують, то може проблема не в них, а в вас? Можливо ви надто гостро чи емоційно реагуєте. Можливо люди бояться ваших істерик. Але буває інакше - уявіть, що людина просто не хоче вас образити. Але і позитивно відреагувати на ваші дії вона не може. Що ж вона робить? Вона вас ігнорує. Отже тепер задумайтесь: якщо вас ігнорують, то може це на краще? Чи справді ви хочете уваги тієї людини?

А ще ігнор можна використовувати як зброю. Або як щит. Хочете образити когось? Не звертайте уваги на його спроби привернути увагу. Хочете здаватися впевненим в дискусії - ігноруйте провокації суперника. Хтось вас ображає? Ігнор. Хтось вас провокує? Ігнор. Вас намагаються критикувати? Ігнор, ігнор, ігнор...

Три абзаци про... дискусії.

Чи вмієте ви сести дискусію? Чи часто ви відчували себе переможцем? А чи бувало таке, що хтось  знищував ваш авторитет в очах інших? Адже вести дискусію і справляти враження на оточення та опонента це справжнє мистецтво.

Найбільшу роль грає продумування, планування і контроль. Не піддавайтесь спонтанним емоціям. Якщо раптом ви відчуваєте щось і збираєтеся це виразити, то спочатку прокрутіть це в голові і проаналізуйте, чи піде це вам на користь. Але не варто позбавлятися емоцій зовсім. Адже людина, що говорить сухо і без емоцій виглядає так, наче і сама не вірить у сказане собою. Головне - контролюйте виділення адреналіну.

При надмірному рівні адреналіну зони мозку, що відповідають за логіку, діють повільніше. Отже, що потрібно для того, щоб впевнено почуватися у кожній дискусії? Самоконтроль. Спробуйте говорити спокійно, навіть якщо ваш "суперник" вже виводить вас із себе. Більше того, провокуйте його, щоб він зірвався. Самоконтроль під час конфліктів відіграє більшу роль, ніж навіть наявність аргументів. Спробуйте жартувати тоді, коли суперник нервується. Можете підмічати кожну його помилку, вказувати на кожну неточність чи суперечливий момент. Люди сприймуть як переможця того, хто впевнено стоятиме на ногах а не того, у кого більше аргументів (як не дивно) А якими трюками ви користуєтесь у дискусіях?

Три абзаци про... соціальні мережі

   Зараз почну писати. Так, точно, тільки от відповім на повідомлення вконтакте, і точно писатиму. Ну добре, зараз ще на фейсбук гляну. О, і звісно потрібно подивитися, чи не прокоментували мій пост в ЖЖ. А з вами такго не бувало? Ви ніколи не спізнювались до універу через переписку з сусідкою племінника сестри вашого кращого друга? То що ж змушує нас сидіти перед монітором, вбиваючи свої нервові клітини, дивлячись на сині емблемки? Чому люди так чекають поки біля графи "Мої повідомлення" з'явиться цифра один? Спробую пояснити.

   Фейсбук. Фейсбук зробили мажори. Дивовижно, як маленька мережа для студентів перетворилася на всесвітню соціальну мережу. Сотні людей обзавелись окулярами і відрощували прищі біля моніторів, щоб завести собі побільше друзів. А невдаха програміст (всі фільм дивилися, правда?) був здивований мільйонами грошей, що неочікувано падали на нього. Це дало початок сотням втрачених задротів. Твітер. Твітер створили мажори. Якщо взяти фейсбук, і забрати звідти все, що могло вас розважити, то вийде нудний комерційний твітер. Не дивлячись на пекельні обмеження у розмірі постів, Твітер став популярним серед бізнесменів та потужних компаній. Вконтакте. Вконтакте створив Дуров. Вражений успіхом фейсбука, він вирішив створити свою соц мережу, з Блек-Джеком і Шлюхами українськими та російськими користувачами. Як бачите - вдало. Вже п'ять років він приносить Дурову тонни зелених папірців з американськими президентами. Як бачите, все чудово облаштовано, щоб забирати у вас гроші. І якби ніхто туди гроші не віддавав, то не було б  і самих мереж. Також існує теорія, що спецслужби країн СНГ мають доступ до всіх особистих данних, що зберігаються на серверах цього вашого контактику, що значно полегшить їм пошук ваших друзів, якщо ви чимось не сподобаєтесь органам влади. Може в цьому є доля правди, хто знає?

    А ви визнаєте, що залежні від контакту?А спробуйте видалити свою сторінку. Така функція з'явилася лише сьомого жовтня цього року. Та ніхто не жалівся.  Слабо? Підозрюю, що так. Поки ви піднімаєте з підлоги свою самооцінку, я розповім, чому вам слабо. Тому, що бути собою,  щирим і розумним вам простіше бути у універі віртуалі. Проте у контактика є і плюси, і їх багато. Знайомства. Я особисто познайомився в контакті з кількома людьми, що зараз є моїми друзями. Чудовий аудіоплеєр, чудова якість фото. Можливість поспілкуватися з давніми друзями, зустріти однокласників. І взагалі, якщо використовувати його в міру, то це чудовий антидипресант. Загалом, головне - не забувайте, що так само ви можете спілкуватися в реалі. А поки ви коментуєте цей пост, я йду відповідати на повідомлення в контакті.

Три абзаца про... меня

Темой моего первого поста, как бы нескромно это не было, буду я сам. Точнее моя деятельность в этом блоге. Мои заметки обязательно будут циничными, аморальными или провокационными поэтому заранее прошу думать перед тем как цитировать кого-нибудь. Попробуйте сначала подумать самостоятельно.

Я буду говорить нехорошие слова о том, что родители или учителя говорили вам почитать, любить и уважать. Однако смею вас заверить, любое высказывание будет логичным и аргументированным поэтому прежде чем писать яростные комменты, заранее прошу подумать, а являются ли они такими же логичными и аргументированными?

Особенно интересно будет почитать feedback. Не обещаю, что вам понравится, но интересно должно быть.