Три абзаци про... рівність

У складі однієї сім'ї чи групи, одного клубу чи класу, всередині однієї маршрутки, одного вагону, в одному приміщенні, в одній черзі і так далі, - ми формально усі однакові. У всіх нас рівні права, рівні обов'язки. Проте в житті не буває все настільки чітко і конкретно. У чому ж справжній прикол цієї псевдо-рівності? 

Усі наші однакові можливості залежать занадто сильно від безлічі умов і обставин, щоб створювати єдиний механізм їх розподілу. До того ж, для кожного з нас усі рамки перестають існувати рівно тоді, коли ми цього починаємо хотіти. Тоді як можна зводити усе до однієї схеми, коли це - настільки індивідуально?

Що ж я хочу сказати? Лиш те, що, на мою думку, уся рівність міститься тільки у своїй формальності. І  ми всі давним-давно розуміємо, що можна наскільки завгодно нехтувати усіма рівними правами. Однак, я думаю, треба вміти бачити ті моменти, коли дійсно варто виявляти свою унікальність. Контроль свого визнання рівності пустим місцем - ось це і увесь прикол. 

Три абзаца о феминизме

Говорят, что феминизм и равноправие полов - это результат развития социума, его либерализации и т.д. Есть версия, что женщины так "офеменели", потому что помельчали мужики. Давайте вспомним, что спрос рождает предложение, а затем присмотримся к современному кино. В 80-х(когда ученые заметили пик тестостерона) наиболее популярным жанром является боевик. На экране "реальные мужики": Шварценеггер, Сталоне, Ли, Ван Дам, Лундгрен.А что сейчас?

На саммите по вопросам рождаемости ученые опубликовали данные, что за последние 50 лет уровень тестостерона в крови среднего мужчины упал на половину. Почему появился унисекс? Почему ведущие экономисты в книге "Бизнес в стиле фанк" начинают писать о роли женщин в высших эшелонах корпоративной культуры? При этом количество гомосексуалистов ростет отнюдь не пропорционально населению планеты.

Так что, наступают интересные времена. Как пелось в песне: "Потому, что на 10 девчонок - по статистике 9 ребят". Уже не 9. Посмотрим, что будет дальше.