Три переваги нашого нового формату

Блог "Три абзаци" знову оновлюється! Отож, три найголовніші переваги цього оновлення:

Свіжа ідея. Щоб тримати в тонусі такий багатоелементний механізм, як наш блог, треба постійно його оновлювати. Адже потрібно зацікавлювати і читачів, і нас самих. Відтепер наші пости стануть схожими на списки з трьох речей. Спочатку буде декілька речень-пояснень, що за список, а далі - три пункти-абзаци.

Ще один виклик. Наш новий формат буде стимулювати нас вчитись виділяти з будь-чого всього три пункти і ще й аргументувати свій вибір. На нашу думку, це найчіткіший і найефективніший спосіб донести свою думку. І ним потрібно оволодіти!

Активуємо зворотній зв'язок. Відтепер ви можете не лише читати, коментувати та писати в блог самі; а й можете пропонувати нам теми у коментарях. Це може бути будь-що, аби тільки можна було нарахувати звідти три елементи: "Три причини…", "Три недоліки…", "Три досягнення…", "Три помилки…", "Три неточності…", "Три емоції…" і т.д. Пишіть нам!

Три абзаци про... релігію

«	You wanna make real money, you gotta start a religion!	»
— Lafayette Ronald Hubbard

Релігія. Дивовижний прояв еволюції мозку людини. Дивовижна психологічна структура. Скільки життів було покладено  у її фундамет, скільки крові було пролито для її відстоювання... А головне, за що саме? Хрестові походи, війни з протестантами, походи на мусульманські міста... Мільйони смертей. Ця унікальна психологічна структура керує людьми так, як хочуть ті, хто вміють її використовувати. Давайте спробуємо проаналізувати причину такого успіху!

Ви не раз могли читати, що людина є єдиною твариною на землі, що може задумуватись над духовними проблемами. Отже з часом, під дією еволюції, розміри нашого мозку переросли наші потреби, і вільне місце почали займати роздуми. Загалом, дуже цікаво спостерігати за розвитком роздумів: поява віри у вдачу => віра у те, що вдачу щось приносить => пояснення природніх явищ => присвоювання всього цього духам чи богам => oб'єднання богів у одного Бога, з більш продуманим моральним сенсом => централізація основних релігії, придушення тих, що не змогли розвиватися. Отже, ми сміливо можемо назвати релігію побічним ефектом нашої еволюції. І економіки (дивіться епіграф)...

Адже якщо б релігія не була комусь вигідною, вона б вже давно впала під тиском науки, чи не так? У всі часи релігія була найкращим інструментом для отримання влади. Ватикан, Папа - скільки ми бачили проявів цього? Просто завжди були люди, що вміли скористатися ситуацією. На щястя, релігія вже здає свої позиції перед наукою. В 1992 році Ватикан визнав, що Земля не є центром всесвіту. Правда хлопці йдуть в ногу з часом? Загалом, перед тим, як поставити собі статус вконтакті "християнин", подумайте над двома речами: а вами точно ніхто не маніпулює (наприклад, стереотипи) і чи справді ви дотримуєтесь правил, які диктує ваша релігія. Якщо ні, то ваші слова порожні так само, як і ваша голова.  

По абзацу від кожного про... знаходження себе

Здавалось би, чи може існувати щось, що можна було швидше знайти? Але ж буває таке, коли, наприклад, шукаєш окуляри, а вони в тебе на носі. Саме тому виникають такі питання, як "Де я?", "Навіщо я це роблю?", "За що мені таке?", "Яка моя мета в житті?", "Що мені робити?" і т.д. Не знаю, скільки там відсотків людей впевнено скажуть, що знайшли себе, але знаю точно, що це - особиста справа кожного. Певно, якщо робити те, що подобається, можна пошвидше розібратись з усіма тими питаннями. Хм, чи може гугл допоможе?

А як саме шукати себе? Чи є спосіб, алгоритм? Навряд. Скоріше за все ви самі зрозумієте свою жалюгідність, ким ви є. А чи варто? Чи є якась доля? Можливо, ми вже з народження приречені на рабство щось, і зійти з прокладеної долею дороги неможливо. Не хочу в це вірити. Я вірю, що ми самі собі прокладаємо шлях. І живемо так, як самі хочемо. Хтось живе заради родини, хтось - заради себе. Хтось будує кар'єру, хтось - дружбу. Але якщо вже щось для себе будуєте, то ви знайшли себе, вітаю.

Себя нельзя найти, себя можно только создать. Что такое "себя" в 16 лет? Это результат точек зрения(т.е. влияния) семьи, друзей и т.д. Иногда это лестница наверх, иногда это якорь. В какой-то момент надо трезво оценить, что есть ты, а что лишнее и чего не хватает. Возьмите 3х ближайших людей из вашего окружения. Почти любой параметр, будь то красота, здоровье или финансовое благополучие будет средним арифметическим этих людей. А выбирая этих людей вы и создаете себя.

Три абзаци про... бидло.

    Мабуть, ви ще пам'ятаєте ваше дитинство. Часи, коли для вас значними були не гроші, не майно, а якісь дрібниці, типу маленької машинки чи іграшкового робота, у якого лампочка світилася яскравіше, ніж у Міши з сусіднього будинку. Потім приходить підлітковість - період, коли люди починають яскраво поділятися на два типи - бидло і творчі люди. Перші одразу починали запасатися стереотипами і цинізмом, другі - цікавитися чимось глибше. А ким себе вважаєте ви?

Погляньте навколо. Тисячі людей ходять по вулицях з думками "Хочу новий телефон", "Ну і цицьки" чи "Треба швидше напитися, бо вже набридло працювати". Вони не відвідують театри, не читають віршів і ніколи не відмовляються від своїх стереотипів. І саме таким здається визначення бидла, проте насправді до цього надкласу належать різні люди: від офісного планктону до цинічних бомжів і алкоголіків. Скінхеди чи панки, слюсарі чи професори - всі можуть належати до бидла. І більшість таки належить. А чому ми втрачаємо бачення прекрасного і захоплюємося цинічними ідеями?

А тому, що ми дорослішаємо. Ми самі себе утримуємо. Вільний час кудись зникає. Усе менше шансів відволіктися і подивитися на щось гарне, цікаве. І ось ви вже тонете в болоті цинічного матеріалізму, втративши при цьому будь яку філософію. Вашою основною ціллю є збирання грошей, щоб за їх рахунок зібрати ще грошей, щоб дістати ще трохи цих зелених папірців. І погодьтесь, це чекає вас всіх. Ти можеш дивитися навколо і думати "Боже, скільки бидлоти". Але як казав не пам'ятаю хто: "Якщо всі навколо тебе ідіоти, то ти - в центрі цього кола".

Три абзаци про... "Три абзаци"

Вітаємо усіх можливих майбутніх читачів цього блогу! Хотілось би написати пару слів про його концепт і що саме тут можна буде прочитати згодом; щоб вас заохотити.

"Три абзаци" - це концентрація усіх найщиріших, найрозумніших, найсправедливіших, найсмішніших, найдивніших, найцікавіших, коротше, абсолютно різних думок самих авторів блогу. Ми думаємо обмежувати себе, крім, звичайно обсягу постів (а саме, три абзаци), ще й окремою для кожного нового поста темою, котра буде вказана в назві. Більш ніяких правил та обмежень не планується. Отож, ласкаво просимо на сторінку вільних думок для вільних людей!

Ну і трохи слів про авторів та історію створення концепту. Поки що нас двоє. Вибір теми та періодичність публікацій, порядок публікування кожного з нас поки залишається не визначеним; цілком можливо це буде спонтанно. У всякому разі, це не так важливо. А придумалось це все так: було бажання писати, а обмежувати себе темою блогу - занадто грубо, тому і виникла ідея обмежити себе обсягом. Адже за статистикою читаються краще саме короткі та влучні пости. Сподіваємось, вам сподобається!