Показ дописів із міткою задоволення. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою задоволення. Показати всі дописи

20 квітня 2012 р.

Три причини навчання на мех-маті

   Менталітет. У нас на факультеті у людей дуже цікаво розвинена логіка. Мислення точно не стандартне, але завжди цікаве і влучне. Хоча частенько це якось відображається на психіці людини, воно все ж того варте. Математики - унікальний народ

  Широкий вибір професій. Тільки подумайте, скільки шляхів відкриті нам після мех-мату. Прибиральник, продавець, вахтер... А еліта і відмінники ще можуть роздавати листівки в метро. Загалом, є де розійтися.

   Математика. Ну куди ж без любові до цього предмету? Справді, відчуття, що ти вирішив дуже складну задачу можна порівнювати лише з оргазмом. Загалом, мех-мат є за що любити, і я його люблю.

16 квітня 2012 р.

Спільний пост: Три причини вести цей блог

Ми вирішили зробити список основних наших причин писати сюди; по причині від кожного.


Мені - цікаво. Ми самі собі встановлюємо режим, робимо постійні оновлення та вибираємо теми для постів. І який би пост я не писала, а кожного разу хочеться розкрити тему на повну. Словом, намагаюсь писати так, щоб це могло зацікавити мене навіть через деякий час. Тому поки це буде актуально - I'm in!

Мені - приємно. Я справді люблю писати сюди. І дуже приємно, коли хтось це читає. Коли хтось пізніше ІРЛ мені каже, що в пості був смішний жарт, гарна метафора чи влучне порівняння, - це незрівнянне почуття. Тому поки у нас буде хоч один читач, я писатиму)


Для меня это - профит. Почему я веду этот блог? А почему бы и нет? У меня есть на это время и это полезно. Пишу, потому что это профит. Это позволяет держать себя в форме, в плане писательских навыков. 





18 березня 2012 р.

По абзацу від кожного про... fuck yeah



Когда последний раз у вас было ощущение, которое емко можно описать, как "fuck yeah"?
Если оценивать "силу ощущений", то чем сложнее было, тем "fuck yeah" сильнее, верно?
Но фокус в том, что после достижения его повторение уже не радует. А значит дозу надо увеличить. И если в чем-то и есть смысл жизни, то пожалуй именно в этом - бороться, достигать своих целей и менять этот мир по своему усмотрению.

Чувство интересное, у меня лично построено на неком пренебрежении ко всему миру. Ощущаешь себя способным сделать что-то такое, чего не делали другие. Получаешь повод гордиться своими достижениями, потом есть чем похвастаться перед друзьями, родными, массовкой. Или опережаешь кого-то в чем-то, этим и гордишься (привет тебе, донкихотщина!). Одним словом, чувствуешь себя особенным и лучшим, сопрягаешь достижение цели с такой себе социопатией. Вроде бы и получаешь мотив покаяться, ну за пренебрежение, нельзя же так, мама хорошо воспитывала в детстве, но и этим мотивом пренебрегаешь. Как там говорили, victory requires no explanation. Очередное фак йеах в копилку - за достижение плюс за восприятие.

Якщо не насолода, то що? Заради чого жити? Якщо не кричати "фак йеах", то навіщо щось кричати взагалі? І якщо не робити нічого заради тієї насолоди, то навіщо взагалі щось робити? Звісно, фарбуйте світ своїми фарбами, живіть за своїми правилами і добивайтеся свого "фак йеах". І ніколи, нізащо не зупиняйтеся, інакше втратите дорогоцінний час, відведений на отримання того ж "фак йеах". Крокуйте далі.


Автори: Taras Kotov, Taras Oleksiyenko, sv0l04.

8 лютого 2012 р.

Три абзаци про... звички

  У вас є звички? Навіть якщо ви скажете "ні", це самообман. Спробуйте хоча б день приділити цьому увагу, і ви побачите - ви чи то чухаєте дупу потилицю, чи постукуєте пальцями по парті, чи просто повторюєте одне слово багато-багато-багато-багато разів. Таке буває з усіма, і називається це - умовний рефлекс. Більшість звичок не сильно впливають на наше життя. Ну погляньте - на що впливає звичка говорити слово "блін" у житті слюсаря? І якщо серед дрібних рефлексів і є ті, що впливають на щось (уявіть - політик говорить слво "блін" у камеру стопіЦот разів), то їх мало. Проте є і набагато більш впливові звички.


Наприклад, залежність від будь-яких речовин. Будь яка залежність сковує вас морально, матеріально і фізіологічно. Звісно навіть погані звички не являються критичними, якщо людина має змогу їх задовольняти. Але як тільки у людини не вистачає грошей на блек-джек і шльондр цигарки чи наркоту, проявляються цікаві проблеми. Ломка. І ось тоді ваше життя втрачає будь яку радість, все відходить на другий план, і скоріше за все після довгих стражданнь смерть ділить вас на нуль. Справедливо. Але якщо ви можете забезпечувати себе і контролювати, то як каже відомий жарт: "А ви знаєте, що якщо б ви не почали курити у двадцять років, то грошей, які б ви зекономили, вистачило на он той хмарочос? - сказав борець за здоров'я. - А ви курите? - спитав чоловік - Ні! - відповів борець. - А є у вас хмарочос? - запитав чоловік, на що борець за здоров'я зніяковіло відповів "Ні" - А я курю, і хмарочос мій - сказав чолов'яга і підпалив цигарку".   Вибір за вами.

Але звички не такі злісні, якими їх описують бабусі під під'їздами, і клеймо "людина-звичка" може бути і гордісттю. Візьміть, наприклад, звичку прокидатися на світанку, чи перевіряти пошту. Люди, які звикли обертатися у людних місцях не раз так рятували свої дупи гаманці. Але в будь якому разі врахуйте: якщо ви вирішили "завести" якусь звичку, то подумайте, чи зможете ви її контролювати і чи не перетворить вона ваше життя на смерть жахливі муки. Спробуйте написати в коментарях, на вашу думку, свою найкращу і найгіршу звичку. Буду дуже вдячний.

28 грудня 2011 р.

Три абзаца про ТV

Именно в эту секунду, когда Вы сконцентрировано читаете этот меседж в Вашей голове живу я. И в этот момент ваш внутренний голос проговаривает эту строчку. Мою строчку. Точно так же и фильм идет не на экране, а в сознании, которое его смотрит. Да-да в вашей голове уже успели обосноваться Букины, Ксюша Собчак и Ксения Бородина, Малахов, Гарри Поттер, Фродо и еще огромная толпа мудаков всех мастей и пород. А где вы были в тот момент, когда этот табун топтался в вашей голове?

Вспомните какой была ваша реакция во время просмотра героического кино. Тони Старк одевает костюм, а у вас внутри ощущение восторга:"Fuck Yeah! щас каааак всем раздаст". Или когда Рокки Бальбоа сначала 5 минут тренируется под Eye of the Tiger, а потом выходит на ринг, а у вас ощущение будто вы выходите. Или всплеск адреналина в вашем организме, когда на экране обрывается трос у альпиниста. А какие у вас были эмоции в "Крошке на миллион" когда она стала инвалидом?

Иногда кино это хорошо. Неприятные эмоции так же нужны организму как и хорошие и уж конечно лучше их безопасно получать вовлеченно глядя в экран, чем страдая в действтиельности. А хорошие? Круто же включить фильм про Рокки Бальбоа и сопереживать его успеху? А главное БЕЗОПАСНО. Кино это отличная конрацепция эмоций. Любые эмоции там есть как в магазине. Но разве не обидно выключив фильм, понимать что здесь и сейчас нифига не изменилось?

13 грудня 2011 р.

По абзацу від кожного про... знаходження себе

Здавалось би, чи може існувати щось, що можна було швидше знайти? Але ж буває таке, коли, наприклад, шукаєш окуляри, а вони в тебе на носі. Саме тому виникають такі питання, як "Де я?", "Навіщо я це роблю?", "За що мені таке?", "Яка моя мета в житті?", "Що мені робити?" і т.д. Не знаю, скільки там відсотків людей впевнено скажуть, що знайшли себе, але знаю точно, що це - особиста справа кожного. Певно, якщо робити те, що подобається, можна пошвидше розібратись з усіма тими питаннями. Хм, чи може гугл допоможе?

А як саме шукати себе? Чи є спосіб, алгоритм? Навряд. Скоріше за все ви самі зрозумієте свою жалюгідність, ким ви є. А чи варто? Чи є якась доля? Можливо, ми вже з народження приречені на рабство щось, і зійти з прокладеної долею дороги неможливо. Не хочу в це вірити. Я вірю, що ми самі собі прокладаємо шлях. І живемо так, як самі хочемо. Хтось живе заради родини, хтось - заради себе. Хтось будує кар'єру, хтось - дружбу. Але якщо вже щось для себе будуєте, то ви знайшли себе, вітаю.

Себя нельзя найти, себя можно только создать. Что такое "себя" в 16 лет? Это результат точек зрения(т.е. влияния) семьи, друзей и т.д. Иногда это лестница наверх, иногда это якорь. В какой-то момент надо трезво оценить, что есть ты, а что лишнее и чего не хватает. Возьмите 3х ближайших людей из вашего окружения. Почти любой параметр, будь то красота, здоровье или финансовое благополучие будет средним арифметическим этих людей. А выбирая этих людей вы и создаете себя.

6 грудня 2011 р.

Три абзаци про... насолоду.

Ви колись відчували наслоду? Що це таке? Ви можете пояснити, дати чітке означення? Хоч з якоїсь точки зору? Ви мабуть вже знаєте, що саме насолода керує нашими життями. Ми розмножуємось, тому що секс приносить насолоду, їмо, тому що смак приносить нам насолоду... Загалом, якщо природа хоче. щоб ми щось зробили, вона робить це приємним. Але ми навчилися зупиняти її - винайшли презервативи, щоб отримувати насолоду без розмноження, виділили речовини, що приносять насолоду і без їжі, зробили насолоду штучною. Користь від цього зникла, але насолода продовжує правити нашими життями. Наркотики, алкоголь, секс, кохання... А вся справа у біології.

Дослід на пацюках у свій час відкрив вченим очі. Мелнькому пацюку в голову вмонтували дроти, що активували зону мозку, що відповідає за насолоду. Інші кінці дротів приєднали до перемикача таким чином, що стоячи на плитці дроти активували насолоду. Спочатку тваринка випадково помічала насолоду, проходячи через плитку. Але з часом збагнула, що отримує максимальну насолоду на цій плитці. Насолода була на стільки сильною, що з часом пацючок став залежним від цього. Він почав жити лише на тій плитці. Він не відлучався на їжу, адже він вже мав насолоду більшу, ніж від їжі. Бідолашний не розумів, що ця насолода штучна і користі не несе, і помер з голоду на плитці. Помер від насолоди, хіба не мрія?

Ви можете брехати собі, казати, що не заради насолоди робите хороші вчинки, допомогаєте іншим, кохаєте... Але саме насолода керує вашим життям. Ще з народження ви падаєте у її міцні сіті, зплетені природою і заковані людиною.  То чи варто чинити опір?

14 листопада 2011 р.

Три абзаци про... спосіб життя.

  На холодній мокрій вулиці в центі міста можна побачити різних людей. Священник з Біблією в руках поспішав до церкви, щоб віддати ще один день Богу. І був щасливий від цього. Він віддав все життя Богу, в якого вчитель, що проходив повз, навіть не вірив. Він просто отримував насолоду від того, що передавав свої знання дітям. А жінка, що купувала моркву неподалік, віддавала дітям все своє життя. І це робило її щасливою. Аж ніяк не міг її зрозуміти дідусь, що спав на траві неподалік., адже йому щасття приносила лише пляшечка горілки. Через дорогу переходив хлопець, який кайфував від кількості адреналіну в крові після нової порції акробатичних трюків на даху. Біля нього проїхав байкер, що ніколи не мав нічого, крім свободи. Вона і була для нього щастям. Зі спокоєм у погляді на байкера глянув старий чолов'яга, що все життя присвятив грошам, і тепер був щасливим. Такі різні способи життя обрали собі ці люди, який же з них правильний?

Ви мабуть сидите і подумки питаєте, навіщо я написав цю х*йню історію? Мені просто цікаво, який спосіб життя оберете ви? Йтимете по давно протоптаній доріжці "школа->ВНЗ->Робота з паперами->Вища посада роботи з паперами->родина->венеричні захворювання->жалюгідна смерть від старості."? А як вчинити правильно? Що робити взагалі? Заради чого жити? Моя відповідь однозначна (ні, не секс) - заради насолоди. Якщо те, що ви робите, приносить вам насолоду - ви обрали правильний шлях.



Якщо ж ви відчуваєте, що ваша робота паскудна, родина набридла, а останні хвилини відпочинку ви витрачаєте на мастурбацію хатні проблеми, вітаю - ви просрали своє життя. Я вам геть більше скажу - більшість з вас таки просре це кляте життя, так і не отримавши щастя. Є мільйони способів втратити свій шанс стати щасливим. Тому моя вам порада - обирайте ВНЗ, який вам подобаються, роботу, яка принесе вам задоволення, жінку/чоловіка, з якою/яким будете щасливі. Життя всього одне (і те не складно вкоротити), тоді чому б не пожити для себе?

2 листопада 2011 р.

Три абзаци про... соціальні мережі


   Зараз почну писати. Так, точно, тільки от відповім на повідомлення вконтакте, і точно писатиму. Ну добре, зараз ще на фейсбук гляну. О, і звісно потрібно подивитися, чи не прокоментували мій пост в ЖЖ. А з вами такго не бувало? Ви ніколи не спізнювались до універу через переписку з сусідкою племінника сестри вашого кращого друга? То що ж змушує нас сидіти перед монітором, вбиваючи свої нервові клітини, дивлячись на сині емблемки? Чому люди так чекають поки біля графи "Мої повідомлення" з'явиться цифра один? Спробую пояснити.

   Фейсбук. Фейсбук зробили мажори. Дивовижно, як маленька мережа для студентів перетворилася на всесвітню соціальну мережу. Сотні людей обзавелись окулярами і відрощували прищі біля моніторів, щоб завести собі побільше друзів. А невдаха програміст (всі фільм дивилися, правда?) був здивований мільйонами грошей, що неочікувано падали на нього. Це дало початок сотням втрачених задротів. Твітер. Твітер створили мажори. Якщо взяти фейсбук, і забрати звідти все, що могло вас розважити, то вийде нудний комерційний твітер. Не дивлячись на пекельні обмеження у розмірі постів, Твітер став популярним серед бізнесменів та потужних компаній. Вконтакте. Вконтакте створив Дуров. Вражений успіхом фейсбука, він вирішив створити свою соц мережу, з Блек-Джеком і Шлюхами українськими та російськими користувачами. Як бачите - вдало. Вже п'ять років він приносить Дурову тонни зелених папірців з американськими президентами. Як бачите, все чудово облаштовано, щоб забирати у вас гроші. І якби ніхто туди гроші не віддавав, то не було б  і самих мереж. Також існує теорія, що спецслужби країн СНГ мають доступ до всіх особистих данних, що зберігаються на серверах цього вашого контактику, що значно полегшить їм пошук ваших друзів, якщо ви чимось не сподобаєтесь органам влади. Може в цьому є доля правди, хто знає?

    А ви визнаєте, що залежні від контакту?А спробуйте видалити свою сторінку. Така функція з'явилася лише сьомого жовтня цього року. Та ніхто не жалівся.  Слабо? Підозрюю, що так. Поки ви піднімаєте з підлоги свою самооцінку, я розповім, чому вам слабо. Тому, що бути собою,  щирим і розумним вам простіше бути у універі віртуалі. Проте у контактика є і плюси, і їх багато. Знайомства. Я особисто познайомився в контакті з кількома людьми, що зараз є моїми друзями. Чудовий аудіоплеєр, чудова якість фото. Можливість поспілкуватися з давніми друзями, зустріти однокласників. І взагалі, якщо використовувати його в міру, то це чудовий антидипресант. Загалом, головне - не забувайте, що так само ви можете спілкуватися в реалі. А поки ви коментуєте цей пост, я йду відповідати на повідомлення в контакті.

26 жовтня 2011 р.

По абзацу від кожного про... силу і слабкість

Основной момент, который важно понять как можно раньше - Сила всегда права. В конечном счете это выгодно. Умный и сильный всегда властуем над слабым и глупым. Но ум и сила обращенные во власть. У профессора по матанализу власти не густо. Люди часто рассуждают о любви и прочих высоких материях как самых главных в жизни. Это мило, но только до того момента пока все хорошо. Когда начинается "задница" сильный решит проблемы и все снова будет хорошо, а слабый утонет. Слабые живут своей глупой жизнью полной страхов по поводу того что что-то случится, сильный же наслаждается сегодняшним днем. И даже если брать во внимания любовь(как самый попсовый смысл жизни), то что ты будешь делать тогда, когда тот, кого ты любишь, заболеет? Рассуждать на похоронах, что ваша любовь перенесла все невзгоды?


Егоїстичні міркування завжди керували і керуватимуть людством. Так вже біологічно склалося, що кожне живе створіння завжди прагне до сексу задоволення (і розмноження теж). І саме для цього всі створіння набирають силу, знищують слабких для покращення свого генофонду. І так проходить еволюція. За рахунок сильних, не слабких. Так, слабкі завжди лишалися помирати, даючи дорогу сильним. Але хіба ми не зупинили еволюцію? Хіба ми не перестали знищувати слабких? Раніше спартанці скидали слабких дітей зі скелі, щоб не псувати генофонд. А ви так зробите?  Наше суспільство перейшло з тваринного етапу на вищий. Ми лишаємо слабких живими, а отже маємо їм допомогати і далі. Не знаю, може це тому що я відношу себе до слабких людей, але я не думаю, що повернення до тваринного стилю життя нам допоможе. Потрібно вже звикнути, що ви баклажан людина і не бути бидлом з райончеГа принижувати тих, хто слабше за вас. Але навіть якщо ви слабкий і про вас піклуються, це всеодно не привід не прагнути до сексу(ніякої фантазії, правда?) САМОВДОСКОНАЛЕННЯ. ЯЯк пЯк казав відомий український поет "Ти знаєш, що ти людина?"...


Сила. І слабкість. Хто з вас може чітко визначити межу між цими поняттями? Ні, ви маєте повне право відносити себе як до слабких, так і до сильних (як це зробили хлопці в попередніх абзацах), але вказувати на інших з цими прикметниками не варто. Кажуть: "Слабка половина людства...". Про яку слабкість йдеться? Фізичну, розумову, моральну, духовну, матеріальну, яку? Ці речі кожен самостійно для себе визначає. Віднісши себе до будь-якої з категорій, ти себе наперед настроюєш на певний рівень твоєї боротьби з навколишнім світом.  Прагнути бути сильним в усіх можливих аспектах цього слова - це абсолютно природньо. Однак при цьому не варто забувати, що поруч з тобою - такі ж люди. Тому на шляху до свого зміцнення (розумового, фізичного, будь-якого) будь обережніше з тими, хто себе відніс до "слабких". Бо це і є сила.